soco

Є дороги лиш дві в світі цім,
Часто поряд вони пролягають.
В небо йдуть усі шляхом вузьким,
Хто широким йде — в ад потрапляє.

Можна завжди в зібрання ходить,
Для людей, ніби праведно, жити.
Про спасіння усім говорить,
Та самому без Бога лишитись...

Всюди разом були десять дів:
І співали, і разом молились.
Благодатні скінчилися дні
І п’ять дів нерозумних відкрились.

П'ять пішли, щоб оливи купить —
Пізня ніч, каганці догоряють.
Попросили їм двері відкрить,
Та почули лиш: "Я вас не знаю!"

Який жах! О, душе, схаменись,
Час іде, ні на мить не вагайся!
На коліна вставай, і молись,
Перед Господом низько схиляйся.

Все минуле пройшло назавжди.
Скоро вже перед Богом ти станеш.
О подумай, мій друже, тоді
Ти себе, а не інших обманеш...