soco

29 Псалмоспіви; 30 Пісня Радості.

1. Я співаю, як Спаситель
Мене дивно полюбив,
Як страждав Він, мій Учитель,
І мене навік простив.

Пр.:
Пісня ллється про Ісуса,
Смертю Він мене купив
Кров пролив Свою невинну
І мої гріхи простив.

2. Я співаю – пісні звуки:
Щоб мене від мук спасти,
Він прийняв за мене муки,
Дав Себе Він розп’ясти.

3. Я співаю, як Спаситель
В небі чистому сія,
Як всіх любить Відкупитель, –
Вічно з ним пребуду я.

Біографія перекладача. КМЕ́ТА Іван Оксентійович (псевд.: Мирослав Ічнянський, Іван Кмета-Єфимович, Іван Кмета-Ічнянський; 25. 08. 1901, містечко Ічня, нині місто Черніг. обл.— 17. 09. 1997, м. Ашфорд, шт. Коннектикут, США)— діяч Церкви євангельських християн-баптистів (ЄХБ), письменник. Навч. у церк.-парафіял. школі та вищому початк. училищі в Ічні. Закін. учит. семінарію у м. Прилуки (нині Черніг. обл.; 1920), курси дошкіл. виховання в Полтаві. Учителював. 1925 висвяч. на священика. 1925–28 редагував ж. «Баптист Украины» (Харків). 1929 емігрував до Канади, де служив пастором укр. церкви християн-баптистів у м. Вінніпеґ, брав активну участь у діяльності укр. громади. Від 1940— у США. 1943 здобув ступ. д-ра теології у Лос-Анджелес. теол. семінарії (шт. Каліфорнія). Служив у Філадельфії, редагував ж. «Сіяч істини». Президент Рос.-укр. союзу євангел. християн-баптистів (Ашфорд, 1957–74). У 1967 відвідав УРСР, зокрема й рідне місто. Як поет дебютував 1919 у прилуц. альманасі «Гасло». Писав укр. і рос. мовами. 1925 видав у Києві зб. оригін. та переклад. поезій українською мовою «Арфа», на основі якої упорядковано нотну зб. «Народні мельодії» (Х., 1927), де опубл. перші в історії ЄХБ укр. хорові євангел. пісні. Автор поет. зб. «Фраґменти» (1929), «Ліра еміґранта» (1936; обидві— Вінніпеґ), «Чаша золота» (1964), «Крила над морем» (1970; обидві— Філадельфія), «Заграви вечірні» (Мансфілд, 1976), поеми «Рік двотисячний» (Торонто; Філядельфія, 1979). У проз. творах висвітлював проблеми духов. стійкості віруючих в умовах політ. тиску та переслідувань з боку офіц. влади: новели «Записки розстріляного» (Вінніпеґ, 1929), істор. повісті «В кровавых степях» (Филадельфия, 1931), «“Ніч” і “Гураґан”» (Варшава, 1937; остання— в перекл. англ. мовою «The Hurricane: A Tale of Evangelical Heroism in the USSR», Saskatoon, 1939), кн. «Мученики» (1967), «Мученики непобедимые» (1968; обидві— Ашфорд). Здійснив переспіви поезій Дж.-Р. Кіплінґа, В. Кіркконелла, Г. Лонґфелло, А.-Л. Теннісона, Ч. Робертсона.