soco

1. Я ношу своє серце, як вазу коштовну.
Спотикнуся невдало й розбите життя.
Аби я на шляху сам собі не нашкодив,
Голос чийсь промовля: «Ти тримайся Христа!»

Приспів 1:
Коли раптом зима все навкруг захурделить,
Чи то блискавка вмить розірве небеса;
А чи, може, лише листом землю устелить,
Голос чийсь промовля: «Ти тримайся Христа!»

2. Вдалині ген за обрій пливуть кілометри,
Вабить душу з собою мою далина,
Серце лине туди, де безжурно живеться,
Шепче голос лише: «Ти тримайся Христа!»

Приспів 2:
А буває, що доля сміється із мене
І вночі моє око воложить сльоза,
Від гіркої образи у серці лиш темінь,
Але чую одне: «Ти тримайся Христа!»

3. І коли в тишині про любов розмишляю,
Знову шепіт той чую: «В Христа научись.»
І тоді я себе у гріхах докоряю,
Та кажу сам собі: «Ти Ісуса держись!»

Приспів 3:
Коли раптом зима все навкруг захурделить,
Чи то блискавка вмить розірве небеса;
А чи, може, лише листом землю устелить,
Голос чийсь промовля: «Ти тримайся Христа!»

4. Я ношу своє серце, як вазу коштовну.
Спотикнуся невдало й розбите життя.
Аби ти на шляху сам собі не нашкодив,
Я тобі говорю: «Ти тримайся Христа!»