soco

Часто згадую ту незабутню весну,
Юність світлу, безхмарну і радісну. 
Часто згадую маму я рідну свою,
Її руки і усмішку лагідну. 

Приспів:
Знаю, мамо моя, що нелегко тобі,
Ти виховуєш нас, своїх доньок, синів. 
Материнську любов і безсоння ночей
Віддаєш все для нас, неслухняних дітей.

Ніжні руки  твої вже від праці тремтять,
І хода твоя стала повільною, 
І багато мені твої  очі вістять
За проведені ночі з молитвою.

І ти також колись молодою була.
Пам'ятаєш сама все, напевно, ти
Нелегким був твій шлях, знаю, рідна моя,
Перенесла немало смиренно ти.