soco

Твои, Христос, страданья вспоминаю

Твої, Христе, я згадую страждання,
Скорботний час, важкі випробування,
Та ту страшну ціну за оправдання
Душею я ніколи не збагну! 

Голгофа чула всі Твої зітхання,
Як рани, зберегла слова останні,
Твій в небо крик, Маріїні ридання
Тут, на Голгофі, ніби ще звучать. 

Тебе, Творця, творіння катувало,
Природа змовкла, люди лютували.
Все небо вкрилось чорним покривалом,
Коли Творець від рук людей вмирав. 

Твої, Христе, я згадую страждання,
Скорботний час, важкі випробування,
Та все ж ціну за наше оправдання
Не осягну, ніколи не збагну…