Сьогодні жну, що сіяла сама:
Плоди думок і слів, плоди діяння.
Улюблена осіння ця пора
На золотому листі шле послання.
Приспів:
О, зупинись, подумай, озирнись
І оціни веснянії посіви.
Скидає листя ліс,
Життя летить,
А де твої плоди живої віри?
А де твої плоди живої віри?
Туман осінній душу оповив,
І ллються щирі сльози покаяння,
Коли несу до ніг Царя царів
Лиш колоски, а не снопи діяння.
А так хотілось принести плоди,
Тому Тебе, Спасителю, благаю:
Ти ревністю святою наділи,
Щоби безплідною вже не була я.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.