Стою на колінах в молитві Творцю – Колени склоняю в молитве к Отцу
1. Стою на колінах в молитві Творцю Та слів для молитви ніяк не знайду, Лиш декілька слів прошептав поскорій, Як виконав довг – за роботу мерщій.
2. Часу так мало, щоб добре сказать І часу так мало любов показать. Часу немає сказать про Христа, Бо кожен в турботах не менше, ніж я.
3. І часу не маю трудитися я, – “Я дуже втомився,” – отвіт даю я. І часу так мало, щоб встиг всюди я Та от прийшла смерті хвилина моя.
4. Пред Божим престолом я мушу стоять Та з чим?! – я не можу і очі піднять. І чую я погляд Судді на собі, Бо держить Він книгу життя у руці.
5. І чую я голос: “У тьму відійди! Я імені твого не можу знайти. Тебе записать скільки раз хотів Я, Та часу не мала душа все твоя.”
6. Тремчу, на коліна склоняюсь в мольбі Та щастя велике – було це у сні. Як добре є то, що наш добрий Суддя Не так розсуждає, як ти або я.
7. Хай буде уроком для всіх нас, друззя, Щоб час мав ти, друже, і мав його я, Сказать про спасіння щоб людям могли. Коли ми послушні – ми Божі сини.
8. Трудитись для Бога щоб завжди хотів, Щоб часом для Бога завжди володів. Тоді тобі скажуть: “Ти в книзі Моїй, Давно записав Я – входи поскорій!”
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.