soco

Мир, уставший от горя, ждал

Світ, стомившись від зла, чекав
Дня, коли прийде Цар нетлінний.
І тепер вже цей час настав:
На руках Марії лежав
Людям дар небесний, безцінний.

З тихим сяйвом всіх зір нічних
Він прийшов у цей світ страждати.
Мусив Цар бідняків простих
Немовлям у яслах лежати.

Він тому рідним став нам всім
Та доступним простому люду,
Що обрав не в палаці дім,
Він став гнаним за правду всюди.

Ніч, величніша всіх ночей,
Неповторна, вічна подія.
Став одним із земних людей
Цар царів, небесний Месія.