soco

1 Куплет:
Простелили свій покров голубі небеса…
Не ховай ти свого лиця…
Бог несподівано Свою руку простяг,
І розбило тебе життя…
(Простелили небеса полотно голубе…
Не відводь погляд свій сумний,
Бог несподівано торкнувся тебе,
І розбили тебе шторми)

Приспів:
Коли навколо темінь, не переставай, взивай.
(Ти не припиняй, благай)
Небо відкриє двері, все буде знову добре, знай!
І як ніхто не чує, лиш стогін до неба зліта,
Бог твій згори почує, все буде знову добре, знай!

2 Куплет:
Як змарновані украй всі життєві труди,
Все дотла розбивається…
На Христа не нарікай, і себе не вини:
Богом все допускається.

3 куплет:
Гряда цих обставин міняє нас,
Життєве змикається коло,
Хотілось літати весь час…
Та не вернути нам вже його ніколи.