soco

Подивись на Дитя, що у яслах лежить
І покірно Йому поклонися
Придивися Йому і розмовся із Ним
А багато від Нього навчишся
Запитайся Його звідкіля Він прийшов
А почуєш ту відповідь тиху
«Я прийшов із небес і Дитиною став,
Щоби всіх вас покори навчити».

«Я на сіні лежу, щоб навчити всіх вас
Як марні перед Богом багатства,
За палату собі я стаєнку обрав,
А відкинув я царські палати.
До своїх я прийшов – не впізнали Мене
І до хати Мене не прийняли,
Бідній мамі моїй замість хати в цю ніч
Зимну стайню за містом вказали.

І як мало є тих, що до мене прийшли,
Що в Мені свого Бога пізнали
Чисте серце своє і свою всю любов
Лиш Мені назавжди жертвували.
О, як люблю я їх, всі прощаю гріхи,
Без опіки своєї не лишу,
Не забуду я їх і всіх їх імена
В Серці своїм навіки запишу».

То ж прийдімо усі до убогих ясел,
І потішимо Ісуса малого,
Пожертвуймо Йому свою радість і біль,
І любов свого серця цілого.
Усміхніться Йому, коли плаче душа,
Щоб Його тим плачем не зранити,
Усміхніться Йому, коли серце болить,
Коли серцю так трудно любити.