soco

1. О, невже без плоду я повернуся до царя В день, коли накаже стати перед Ним, Буде соромно мені, як спитає “Де снопи?”, Щоб не стати перед Господом пустим.
Приспів. Як бажаю міцно я, щоб моє вписав ім’я В життя книгу, що біліший снігу я, Щоб в дорозі не втомивсь, вірно до кінця трудивсь, Щоб мені за працю дав вінець життя.
2. Жалкувати буду там, як прийду я в небеса, Що таланти не примножив я свої, Як нікому не сказав, щоб Спасителя пізнав, І нікого до Ісуса не привів.
3. Серце з вдячністю схилив, що мене Він полюбив. Нині я трудитись хочу до кінця, Щоби і мої снопи принести в Твої двори І отримати від Господа вінця.
4. Як закінчу працю я, чи почую від Отця: «Вірний раб, ввійди, тебе там місце жде»? Чи багато я снопів принесу там із полів В день, коли мене додому позове?