soco

Ніч… Тиша… Сад…
Навіть птахи замовкли вночі, і дрімає земля…
Лише зоря заглядає у сад, де Син Божий благає Отця,
Бачить вона, як від болю там крається серце і гірко в душі.
Ти розкажи, Сину Божий, про біль Твою, нам розкажи.

Приспів:
Гефсиманія!
Ти розбила серця людей,
Бо в ту ніч був узятий Юдей.
Гефсиманія!
Він спасіння всім людям приніс,
Утішав серед горя і сліз!
Гефсиманія!
Двері раю Він всім відкривав
І прощення Він людям давав,
Гефсиманія!
Та народ вибрав зло і пітьму,
Не повірив Ісусу Христу
Гефсиманія!

«Ви ще досі спите? – підійшовши до учнів Своїх, промовляє Ісус,
– Біль і туга огорнули Мене, – пролунало з святих Його уст,
– Тяжко Мені, Я прошу, попильнуйте зі Мною в молитві усі»,-
Та немічна плоть огорнула їх в сон, Він самотній в тиші.
Приспів.

«Вставайте скоріш! Наближається зрадник до Мене, то ж час Мій настав.
Поцілунком своїм видає він, та знаю Я в цьому є воля Отця…»
Хвилини минуть – і удари кнутами катів кров невинну проллють,
Та не знають вони, що Святеє Святих на розп’яття ведуть!

Фонограма-мінус: