Ніч… Краплі поту – ніби кров,
Біль сердечний мучить знов,
Камінь на душі.
Сад… Він неначе тихо спить,
Загасає серця крик…
– Господи, почуй!
Ти пронеси оцю чашу мимо Мене,
Але воля хай буде Твоя, не Моя.
Я їх люблю, хоч у них скам’янілі серця.
Хочу Я їх спасти, і прошу Тебе Я:
– Отче, Ти їм прости!
Де ви всі? Болить душа,
І молюсь самотній Я.
Груди тисне біль.
Хрест преважкий, страшний мій хрест.
Поможи мені, Отець!
Залишив Ти Мене!
Так, як страждав там мій Господь!
Полюбив мене й тебе.
Він пішов на хрест.
Ти своє серце лиш відкрий,
Його кров’ю гріх обмий,
Поклонись Христу!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.