Не розкаже потiк гомiнливий

Не розкаже потiк гомiнливий – Не расскажет ручей говорливый

Не розкаже потік гомінливий
Таємницю нікому мою,
Між лісів і степів мовчазливих
Течію несучи вдаль свою…

Не розкаже, що сталось зі мною
Під час звичного плину його,
Як покрилося тіло водою
В день святого хрещення мого.

Від Христа я отримав спасіння,
Дивну радість і щастя, і мир.
І, приймаючи водне хрещення,
Я в Завіт з Ним навіки вступив!

Від життя відрікаючись злого,
Я Ісусу себе віддавав.
Щоби жити тепер лиш для Нього,
Бути вірним Йому до кінця!

І Бог вислухав щиру молитву,
Що від серця неслась в небеса.
Душу спокоєм сповнив Спаситель,
Благодать в повній мірі послав!

І був свідком потік гомінливий
Таємниці моєї душі…
Став навіки тепер я щасливим,–
Божу правду у день цей звершив.

Залишити відповідь