soco

На світанні рано в стані Авраама – Утром очень рано в стане Авраама

1.
На світанні рано в стані Авраама До намету з сином підійшла Агар І в журній печалі, бо дорога дальня, 3 панею проститись
прагнула вона.
2.
І в хвилини смутку їхньої розлуки Сара подивилась на свою рабу, І з жалем зізнання попросила мужа: «Відпусти їх з миром, хай вони ідуть».
3.
Авраам наповнив міхи їх водою І запаси хліба дав в дорогу їм, І Агар спокійно тихою ходою Йшла і поруч неї – любий Ізмаїл.
4.
І в пустині дикій, під палючим сонцем, В спекоту нестерпну скінчилась вода. Дивлячись на сина, мати зняла руки, – 3 вірою у небо глянула вона.
5.
Плакала до Бога, сліз не витирала, Говорила тихо дивнії слова:
«Бачити не хочу, як він помирає! Господи, Владико, скінчилась вода»
6.
І в стражданнях спраги втомлений синочок, Шепотів устами, умоляв Творця. Раптом ангел з неба сповістив з любовʼю – Показав на місце, де була вода.
7.
І наповнив міхи чистою водою, – Мати й син зібрались знову в путь іти. А в проміннях сонця золотивсь струмочок Джерела живої, чистої води.
8.
Любий подорожній, якщо ти в пустині Мучить тебе спрага, – Бога ти проси. Він тобі покаже, як і цій рабині, На струмок життєвий чистої води.