soco

На високій горі – На высокой горе

1. На високій горі красувався палац,
Він у сяєві весь був, а в нім Пастир пробував
Він купив сто овець.

2. У безкрайніх степах ось овечка одна
Якось з паші зійшла, від отари відійшла,
Заблудилась вона.

3. Лічить Пастир овець, десь одної нема
Через гори перейшов, на рівнини Він прийшов,
І її не знайшов.

4. І вертається Він до домівки сумний,
Плаче гіркими сльозами Дев’яносто дев’ять є,
День для Нього скорбний.

5. Ось ніч темная скрізь, Пастир спати не ліг,
Зорі й місяць світять шлях, там далеко в небесах
Він в дорозі знеміг.

6. Пастир всюди шукав, і по імені звав,
Бо ж її Він так любив, Дорого Він заплатив,
І її загубив.

7. Загубилась вона, у стрімких скалах гір,
Там де люті звірі є, і до них овечка йде –
Неминуча біда.

8. Над обривом крутим, над безоднею зла
Лютий звір за нею йде – ось овечку він візьме,
Небезпека страшна.

9. Тут і Пастир поспів, Він на склоні гори
Сонце вранці встає, Пастир овечку несе –
Не відпустить її.

10. Із пустині гріха, від погибелі зла,
Від звірів її відняв, Пастир добрий врятував,
І овечки є всі.
================

На високій горі, біля чистих джерел,
Замок пишний височів,
Пастир добрий в ньому жив,
Мав собі сто овець.

Та одного ось дня там овечка одна 
В пасовицю десь зайшла,
Від отари відійшла - 
Заблукала вона.

І помітив пастух, що немає вівці 
Через гори перейшов, 
На рівнину він прийшов,
Не побачив її. 

Як додому прийшов, вівці порахував - 
Дев'яносто дев'ять є, 
Однієї не знайде - 
Десь пропала одна. 

А як ніч надійшла, пастир добрий не спав. 
Світить місяць угорі,
Аж до ранньої зорі
Він овечку шукав.

Він овечку шукав, на імʼя все гукав. 
Бо ж її він так любив, 
Дорого собі купив
Ще маленьким ягням. 

Загубилась вона, залишивши загін,
І у хащі забрела,
Зграя там вовків жила
Вдалині, вдалині. 

Десь опівночі вже пастир добрий знеміг,
Та її не залишив, 
І зі схилу йшов на схил, 
Та й знайшов згубу він. 

Над проваллям крутим, і на стежці слизькій
Дикий звір за нею йшов,
Та пастух вівцю знайшов 
В хижій зграї  вовків. 

Із чужої  землі і зі смертної мли,
Жертву від вовків забрав,
І на плечі її взяв, 
І додому приніс. 
= Перекл. Лариса Пашко =