soco

Назавжди минає кожен день і вік.
Небо так самотньо плаче з віку ввік.
Всі шукають щастя і свою зорю,
Кожен розуміє лиш свою біду.

Крутиться планета в крижаній ночі,
Іншої не буде, не чекай її.
Долю, ані вітер гірко не суди,
І тому, хто поруч, руку простягни.

Приспів
Якщо можеш, то допоможи,
Якщо можеш зігріти – зігрій
Якщо можеш, хоч щось збережи
Серед тисячі ночей і днів.

Запалає осінь плодом горобин,
І ніхто не має бути сам-один.
Якщо навіть в серці холод і сніги,
Ти ж все розумієш – сніг не назавжди.

І немов займеться від свічі свіча,
Схилиться хтось ніжно до твого плеча.
І, можливо, щастя ти своє знайдеш,
Збудеться одразу все, чого ти ждеш.