soco

1.
Коли скінчу життєвий шлях,
Все залишу, що я тут маю,
То в дім ввійду, що в небесах,
З Христом я зустрічі чекаю.

Білий вісон — це одяг для раю,
В білий вісон Христос одягає,
Білий вісон ясний, сяючий, чистий
Ти одягнеш на порозі Вітчизни.

2.
Коли мені одяг світ пропонує
І кожен день почуття атакує,
Дух мій твердить: скажи чужому «Ні!
Білий вісон вже готовий мені».

Білий вісон не зміни на ганчір’я,
Білий вісон лиш для праведних, вірних,
В білий вісон в одну мить нарядишся,
Як перед Богом всім серцем смиришся.

3.
Коли Христос свій наряд простягає,
Очі не бачать — душа відчуває.
Ці почуття нам ні з чим не зрівняти,
Друже, спіши шати ці одягати.

Білий вісон не підробиш — це ясно,
Білий вісон вже пошитий завчасно,
Ти збережи вірність дивному Богу,
В шатах святих підійдеш до чертога.

Білий вісон — це одяг для раю,
В білий вісон Христос одягає,
Білий вісон ясний, сяючий, чистий
Ти одягнеш на порозі Вітчизни.