Коли душа в путі знемагається
Під тягарем борні і труда,
Спішу до Церкви, де не спиняється
Джерельна, чиста, вічно жива вода.
Під звуки псалмів співу церковного
Відчую серцем втіху й любов,
Від молитов і слова духовного –
Христос душі торкається знов і знов.
І як печаль в душі притаїлася,
Хтось засмутив – я крила згорнув…
Кров’ю Христа, що з ран струменилася,
Обмився я і радо додому йду.
О, друже мій, життям грішним зранений,
Прийшов сьогодні ти в Божий дім.
Прийми спасіння в день світлий, пам’ятний
І разом з нами радісно далі йди.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.