soco

Колись ввійду в той дім, де ждуть, на схилі дня,
Де вже збереться за столом моя рідня.
Там ждуть батьки, там жде Христос давно мене
І вірні друзі, хто пройшов життя земне.

Я вже сьогодні з хвилюванням уявлю,
Ту мить, коли зустріну тих, кого люблю.
Скорботну ношу із натруджених плечей
Навіки скину біля батьківських дверей.

У тому домі, де мене так вірно ждуть,
Я вічне щастя біля Господа знайду.
У світі сутінків надією живу:
Колись це станеться зі мною наяву.

Куди б тепер вузька стежина не вела,
Скрізь сяє вогник віри тут, в долині зла.
Ти бережеш мене крізь все життя земне.
І я колись ввійду в той дім, де ждуть мене.