Вірш📕
***
Кого з усіх, присутніх в цьому залі,
За кілька срібняків друг продавав?
Кого з нас через полк солдатський гнали?
А над спиною римський бич злітав?
Кого тягла юрба на суд неправий?
Кому з нас смертний вирок прийняли?
Хто замістив розбійника Варавву?
Плечі чиї чужу ганьбу несли?
Хто був, як раб, принижений плювками?
Чий вид спотворений до краю був?
Кому для страти хрест приготували?
І крики «Розіп’яти!» хто з нас чув?
Кому із нас знайомий терн пекучий?
Торкнешся лиш – і біль проймає враз.
Сплітали з тих шипів вінок колючий,
І покладали на кого із нас?
Жорстокий натовп з кого насміхався?
Кому тростину, мов царю, дали?
І били нею, свіжі рани рвались?
В тіло чиє за цвяхом цвях впʼяли?
Хто був самотнім у годину страти?
Кого з нас Бог у муках покидав?
Хто помирав, щоб світ цей врятувати?
Страждання чашу випив хто до дна?
Ні, на хресті не ми терпіли муки,
Не наша кров стікала до землі,
Не наші розпростерті були руки,
Прокляття на собі не ми несли…
Але життям ми всі це заслужили,
А покарання ніс Ісус один:
Безгрішний, за гріхи страждав чужі Він,
Син Людський і Предвічний Божий Син.
І хай простить нам Бог, що в днях суворих
Не підіймаємо ми погляд на Христа,
Не згадуємо про вінець терновий,
І не схиляємось біля Його хреста.
Ми знемагаємо від сліз пролитих,
Згинаємось від горя й боротьби,
І стогнемо, і день за днем в молитві
Ми просим долі іншої собі.
А варто б повернутись в давнє місто,
Дорогою Скорботною пройти,
Зійти з Христом на гору ту зловісну,
З Марією поплакати в юрбі…
Побачити скривавлене розп’яття,
Бліді уста і погляд мовчазний,
Чоло святе, в крові запеклі пасма
Того, Хто був не винен ані в чім!
Ми часто винуваті перед Богом!
Ніхто не скаже: чистий я, мов сніг…
Якщо ми пам’ятаємо Голгофу,
То нам невже не спити трав гірких?
Отож, якими б ми не йшли шляхами,
Над нами Божої любові дар.
Так, ми страждаємо, та зовсім мало,
І знову сяє сонце після хмар!
І дай Господь, щоб на вузенькій стежці
Ми бачили серед страждань і сліз
Не власний біль, а біль Христа нестерпний,
І ту вину, що Він за нас поніс!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.