soco

1. Знов журавлі в свою зібрались зграю
Й кружляють свій прощальний хоровод.
А я на них з думками задивляюсь,
Що це мене до Себе зве Господь.

Я знаю, що кінець мій поруч бродить,
Та я його нітрохи не боюсь.
Бо я чекаю тої нагороди,
Яку дасть в небесах мені Ісус.

Приспів:
Ти сміло, дух, злітай,
Де мир, спокій знайду.
Прощай земле! Прощай!
До Господа я йду.
Хай прах відходить в прах,
Я не нуждаюсь в нім.
Мене жде в небесах
Чудесний, вічний Дім.

2. О, Не журися, осінь, ти за мною,
Відходжу я, та це є не кінець.
Плете мені твоєю Бог рукою
Життя нового золотий вінець.

Ти не дивись, що я грішив немало,
Свій зір ти на Голгофу підніми,
Там мій Творець у смерті вирвав жало
І вічність у Христі маємо ми.

3. І наді мною ворог є безсилий,
Бо сила там моя біля хреста.
Я одяг свій давно зробив вже білим
В Святій Крові Розп’ятого Христа.

Відходжу і цілком я не лякаюсь,
Усе що на землі, воно мине.
Я зовсім не із смертю зустрічаюсь,
А з Тим, Хто був Розп’ятий за мене.

(Переклад з російської мови –Вновь журавли в свою собрались стаю;
Переклад Ангеліни Ющук).