soco

Дві тисячі літ пройшли, як на землю приходив Спаситель Христос.
Прихід Його ждали Господні пророки, пророцтво Ісаї збулось.
Родивсь від Марії там у Віфлеємі Месія, Всевишнього Син.
Вночі та удень в твої стукає двері, Єрусалим.

Єрусалим! Ти надія моя. Зібрати тебе знов хочу Я,
Як пташка пташат, під крила Свої від краю до краю землі.
Я півночі скажу: скоріше віддай. І півдню накажу: ану не тримай!
Віддай всіх синів і дочок Моїх, віддай їх в обійми Мої.

Струси з себе пута і всяке лахміття, з полону до Мене прийди.
Твої ланцюги розірву і прокляття, Я змию в Своїй крові.
Тебе замість дрантя скорбного духу вдягнути у радість пора.
Вернися в обійми коханого Друга, невісто Царя!

Єрусалим – місто вічного Царя.
Єрусалим – вже на сході зоря.
Єрусалим – ранок славного дня,
Любов і надія моя.
Як мамі забути маленьке дитя? Та навіть якщо би забула вона,
Тебе не забуду ніколи вже Я,
Любов ти найбільша Моя.

Збудований Богом вже сходить із неба новий Єрусалим.
Він, мов наречена для милого мужа, прикрашений Богом Самим.
Світи над землею нічною порою, святий мій Єрусалим.
Господь із тобою, борися з пітьмою, Єрусалим.

На хмарах твій Цар скоро гряде.
Месія Ізраїлю ось вже іде.
Єрусалим – невіста Царя
Себе приготовила
Царю царів прикрашена вона,
Царю царів вона заручена,
Царю царів навічно віддана
Улюблена невіста Царя.

Радіє небо і вся нова земля,
прийшла на землю вічності весна.
Вже смоківниця пишно розцвіла.
Невіста вже вбралася.
Царю царів прикрашена вона,
Царю царів вона заручена,
Царю царів навічно віддана
Улюблена невіста Царя.