soco

Гірко плакав Ісус в тишині Гефсиманського саду…
Скільки болісних мук пролилось в тих гарячих сльозах.
Чисті сльози Христа, Небожителя вічного граду,
Сльози болю й страждань багряніли в печальних очах.
Що бачиш ти в Його очах?
Що бачиш ти в Його очах?

Боже мій, Боже мій! О, чому Ти Мене тут залишив?
Так гірка та нестерпна ця чаша скорботна Моя!
Та, як хочеш, щоб Я Твоє Імʼя прославив, Всевишній,
Я іду, наді Мною хай воля здійсниться Твоя.
За нас Христос ту чашу пив.
За нас Христос ту чашу пив.

Тяжким був для Христа шлях Скорботи на гору розп’яття:
Бичування і гнів, глузування і злість ворогів.
Вкрай знемігшись, Ісус, весь побитий, під крики прокляття,
На Голгофу ніс хрест, щоб весь світ відкупить від гріхів.
Мої гріхи на Себе взяв.
Мої гріхи на Себе взяв.

Гірко плакав Ісус, на підніжжя лилась кров Христова,
Омивала мене від провин Агнця Чистого кров,
Де Син Божий пролив чисті сльози прощення й любові,
Там спасіння в пречистій, невинній крові я знайшов.
В очах Христа зорить Любов.
В очах Христа зорить Любов.