soco

Голгофи пам’ять вічна і живая,
Свята, незгасна памʼять про Христа,
Про те, як Він відкрив нам двері раю
Стражданнями Голгофського хреста.

І тіло Господа, як хліб, ламалось,
Нестерпний біль проймав, немов вогонь,
І на хресті свята кров проливалась,
Та муки всі перемогла любов.

Так, Він за нас прийняв страждання й муки,
Нас відкупивши смертю на хресті,,
Він простягає нам пробиті руки,
На них від ран залишились сліди.

Нема під небом імені такого,
Щоб ним спаслась людина від гріха,
І замість днів цих  суєтних, гріховних
Прийняти дар небес – святе життя.

Лише Ісус з душі знімає муки,
І лиш в тиші Голгофського хреста,
В надії наші немічнії руки
Беруть спасіння дар із рук Христа.

Настане день, коли Страдальця руки
Підхоплять нас навіки небеса,
Там ми почуєм дивних гімнів звуки
Там ми побачим рани на руках.

Чи ми збагнем, як Він нас спас любов’ю,
Оберігав нас від гріха і зла,
Як омивав Він нас Своєю кров’ю
І був нам вічним джерелом добра.