Гефсиманський сад, Гефсиманський сад,
Квіти у саду тихо мирно сплять…
Чує сад слова, тихий плач душі
В тій тиші, в тій тиші…
Зорі в небесах поглядають в сад:
Чом там Божий Син до землі припав?
Чом Він там Один в темному саду?
(о)Чому? (о)Чому?
В цю скорботну ніч, в цю скорботну ніч,
Він зі смертю бій вів там віч-на-віч.
Чашу мук гірких не ділив ніхто
(там)З Христом, (там)з Христом.
Таємницю сад зорям розповів,
Чом в саду Ісус гаряче моливсь:
Щоб Свій хресний шлях до кінця пройти,
Все змогти, все змогти.
І в молитві я, і в молитві я
Господа молю: Ти мене навчай –
Щоб я на колінах, як Він стояв,
Все здолав, все здолав.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.