В блиску хвиль Тиверіади Луч вечірній догорав. Бриз повіяв. І відразу Симон для братів сказав: "Попливу човном я в море, Риби наловлю в цю ніч". Ті ж сказали: "Буде добре. Ми з тобою пліч о пліч". Та нічого не впіймали. Чують зранку - хтось кричить: "Сіть праворуч закидайте І піймаєте в ту мить". Чудо сталось неймовірне. Сіть сховалась у воді... Так багато риб добірних Учні витягли тоді. Тут вони Його впізнали, Кажуть: "Ми багато раз Свої сіті закидали, Дарма витрачали час". Без Його благословіння Марно в світ кидати сіть. Лише з Ним ця сіть спасіння Може з дна підняти світ.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.