soco

1. Він йшов у спеку дня по селах і містах, Навчав любити і усіх прощати, Він з митниками жив, і ворогів любив, Схилявся до скорботних, щоб втішати.
Приспів. Учитель, свій шлях пройти я маю, як його проходив Ти, Учитель, навколо люди, їх любити треба так як Ти, Учитель, хоча нелегко нести тягарі людей, як Ти, Учитель, я зможу все, та тільки будь завжди зі мною Ти.
2. Прийняв Він лепти дві і Магдалини плач, Він прагнув їх любити і прощати, І Никодиму шлях в темряві Він вказав, І хрещення пішов як ми приймати.
3. І ми підем, як Він, в спекотну даль доріг, А Він навчить нас як всіх пробачати, І митника любить, забути зло людей, Добро і милосердя їм давати.

  2-й вар.
Ти йшов у спеку дня в пилу важких доріг,
Навчав людей любити і прощати.
Із митниками їв, не проклинав за гріх,
Тих утішав, чий жереб був страждати.

Приспів:  
Месіє! Свій шлях пройти я хочу так, як Ти пройти зумів.
Месіє! Я знову вчусь людей любити біля ніг Твоїх.
Месіє! Чужий тягар нелегко на плечах своїх нести.
Месіє! Я можу все, лиш тільки будь зі мною поряд Ти!
 
Ти бачив гріш вдови, плач Магдалини чув,
Любов нужденним виявляв і ласку.
Хотів, щоб Никодим до віри шлях збагнув,
Не раз зціляв Ти хворих на проказу.

Крізь прірви на шляху йду за Тобою вслід,
А Ти навчи любити і смирятись,
Прощати ворогів, забути помсти гніт,
Хто заблукав - спасіння шлях вказати.