soco

Відлітають роки
(Улетают года неизбежно, как звук)

Відлітають роки так нестримно, як звук…
Скільки зустрічей в них, скільки суму, розлук.
В світі стільки тривог та скорбот кожен рік,
Ми втрачаємо друзів в сплетіннях доріг.

То згадаємо сумно про друзів своїх,
То зітхнемо про дні, що розтратили їх.
Ми зробили багато гріхів, помилок,
Не вернути назад нами зроблений крок.

Відлітають роки – відлітає життя,
Погляд більше назад, не вперед, в майбуття.
Чи зітхання чиє, добрий погляд, сльоза, –
Вже нічого тепер не повернеш назад.

Боже мій, я смиренно в молитві стою.
Ти один знаєш все, знаєш душу мою.
Знаєш Ти всі зітхання, скорботи мої,
Ти – Творець всіх світів, час та дні всі – Твої.

Проведи, Боже, нас по дорозі земній,
Дай закінчити шлях у вітчизні святій,
Там не буде скорбот, там не буде тривог,
Небезпек, манівців, бо панує там Бог.

Л. Одарчук

Відлітають роки, мов птахи восени
1. Відлітають роки, мов птахи восени,
Тільки спогади нам залишають вони.
Скільки радісних днів, скільки горя й тривог
Проминуло в житті – знає тільки лиш Бог.

2. Любих друзів своїх пригадаєм нераз,
Що в хвилини важкі так підтримали нас,
Але сумно стає, що так мало зробив
Для Христа добрих справ, дні даремно
прожив.

3. Проминають роки, відлітають від нас,
Їх не спинимо ми – не затримати час,
Але можемо ми присвятити Христу
Дні і роки свої в жертву Богу святу.

4. Мій Ісусе, Тебе я від серця молю,
Ти Один знаєш все, знаєш долю мою.
Нам в дорозі життя допомога лиш Ти,
Доведи нас, Христе, до святої мети!