soco

Все буде інакше, все буде інакше,
Я тільки прошу тебе, життя, повернись!
Даремно й хвилини я більше не втрачу
На марні турботи, на справи пусті.

Тепер ні єдиного слова лихого
Я рідним своїм повік не скажу.
Все буду прощати я тільки з любов’ю,
І далі слідами Ісуса піду.

Життя, повернись, я тепер по-новому
Піду по нелегкій дорозі твоїй.
В мовчанні лиш листя тихенько тріпоче,
І зграєю з клена летить до землі.

Їх вітер холодний безжально зриває,
А нові вже будуть лише навесні,
Минає життя так – провин не прощає,
Воно лиш єдиний раз дається тобі.