soco

А роки летять, відлітають в минуле секундами,
І голос ослаб, і сердечко, бува, заболить.
І юність пройшла, і уже ми не діти – дорослі ми,
Лише “Тиха ніч” із дитинства, як завше, звучить.

Про вічність згадай, бо ти бачиш у світі що коїться.
Син Божий родився, дитина з Небес, від Отця.
Душа – християнка, вона не дарма непокоїться –
І плаче вона, і ридає вона без Творця.

Життя – ніби мить, якщо й хочеш – не втримаєш ти її,
Й не скаже ніхто, скільки нам на землі грішній жить.
І раптом я чую знайоме зітхання мелодії –
Це знов “Тиха ніч” із дитинства, як завше, звучить.

Про вічність згадай і поглянь на Ісуса з надією.
У яслах Дитя – наш Спаситель, утілений Бог.
Відкрий Йому серце, аби ізцілив душу Він твою.
Покайся в гріхах для духовних святих перемог.

А роки летять і летять журавлями до вирію,
Години спішать, їх ніколи вже не зупинить.
Пройшли через муки і біль ми до першого “вірую”,
І нам “Тиха ніч” із дитинства, як завше, звучить.

Загинеш навік, як Ісуса ти не шукатимеш.
А Він же родивсь, щоб прибити твій гріх на хресті.
У вірі до Нього звернись – і прощення матимеш,
Відкрийся Йому – і Господь все пробачить тобі.

А роки летять і летять – і уже не повернуться.
Листок, що зірвався із гілки, додолу летить.
І верби схилились, в молитві до Господа горнуться,
І знов “Тиха ніч”, як в дитинстві, щемливо звучить.